Всесвітня організація охорони здоров'я в своїй Міжнародній класифікації розладів здоров'я дає наступні визначення:

 •  Інвалідність: «обмеженість конкретного індивідуума, що витікає з дефекту, яка перешкоджає або позбавляє його можливості виконувати роль, що вважається для цього індивідуума нормальною залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних чинників». У цьому визначенні розглядається функціональне обмеження або перешкода для нормальної діяльності, викликана дефектом. Приклади інвалідності включають: нездатність чути групову розмову, бачити друкарський текст, нездатність говорити, ясно висловлюватися, запам'ятовувати речі, пересувати нижні кінцівки, витягувати руки, стискувати що-небудь в руках, самостійно одягатися, приймати їжу, використовувати туалет, вставати з ліжка.

Інваліди не є однорідною групою. Наприклад, психічно хворі або розумово відсталі люди, інваліди з дефектами зору, слуху або мови, інваліди з обмеженою рухливістю або з так званою непрацездатністю за станом здоров'я стикаються з бар'єрами різного характеру, які вимагають різних шляхів для їх подолання.

Створення рівних можливостей означає процес, за допомогою якого такі загальні системи суспільства, як фізичне і культурне середовище, житлові умови і транспорт, соціальні служби і служби охорони здоров'я, доступ до освіти і роботи, культурного і соціального життя, включаючи спорт і створення умов для відпочинку, робляться доступними для всіх.

Проведення 3 грудня Міжнародного дня інвалідів направлено на звернення уваги до проблем інвалідів, захист їх гідності, прав і благополуччя, на звернення уваги суспільства на переваги які воно отримує, від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Мета, заради якої цей день був проголошений, повне і рівне дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році.

Історія знає немало випадків подолання стереотипів. Серед людей з обмеженими можливостями є відомі імена.

Джон В. Корнфорт

Коли австралійський вчений Джон В. Корнфорт з Університету Сассекса в Англії, їздив в Осло в кінці 1975 року, щоб отримати Нобелівську премію з хімії за роботи по управлінню ферментативними реакціями стереохімією, він не чув жодного слова, сказаного під час церемонії винагороди.

"Я розважав себе, озираючись в залі," розповідав Корнфорт пізніше в інтерв'ю. "Я бачив в темноті аудиторії спалахи яскравого світла ..., і не міг розібрати, що це було. Лише пізніше я зрозумів, що це виблискували коштовності, які наділи на себе жінки. Ось це мені більш всього запам'яталося на церемонії."

В залі з акустикою все було в порядку. Просто Джон В. Корнфорт у віці 10 років в кінці 20-х років втратив слух. І здобуттям Нобелівської премії, Корнфорт показав всьому світу, що глухота не є бар'єром до досягнення наукових висот.

Луї Брайль (1809-1852)

Коли Луї були 3 роки, з ним сталося нещастя: він поранив собі око шорним ножем, внаслідок чого розвинулося запалення очей, і хлопчик осліпнув. Батьки постаралися допомогти сліпому дитяті засвоїти трудові навики: навчили плести бахрому для кінської збруї і шити домашні туфлі, запросили вчителя музики, який навчив його грі на скрипці. У місцевій школі Луї вивчив алфавіт за допомогою звичайних паличок.

У січні 1819 р. Луї Брайль був зарахований в Паризький інститут для сліпих. Вихованців в інституті навчали грамоті, музиці, в'язанню і ткацтву. По багатьом предметам підручників не було, не існувала тоді і система запису нот для сліпих, тому методика викладання була заснована на сприйнятті інформації на слух.

Будучи таланливою людиною, Брайль задумав створити систему рельєфно-точкової писемності, яка була б зручною для сприйняття на дотик, дозволяла точно відображати всі особливості тієї або іншої мови, записувати цифри, хімічні і фізичні знаки, ноти.

Брайль почав експериментувати і в 1824 р., у віці 15 років, ввів свою власну систему: маленьке «вічко», що складається з двох вертикальних лав з номерами 1, 2, 3 в лівому ряду і 4, 5, 6 в правом. Це дало 63 комбінації. З них Брайль вибрав букви для свого алфавіту, знаки нотації, номери, математичні символи і деякі слова, що часто вживаються, такі, як «для», «від», «разом» і артиклі. Він працював над своєю системою довгі роки, і перший варіант своєї системи запропонував на розгляд ради інституту в 1829 р. Але вона не була підтримана. Одним з основних аргументів було те, що розроблений Брайлем шрифт не зручний для зрячих викладачів. І лише в 1837 р. за наполяганням сліпих рада інституту знов повернулася до розгляду цього питання. Було прийнято рішення надрукувати рельєфно-точковим шрифтом Брайля "Коротку історію Франції". З виходом цієї книги нова система писемності, заснована на рельєфному шостіточчі, офіційно знайшла право на життя.

Лише після його смерті у всьому світі було визнано, що розроблена Брайлем система писемності для сліпих - найкраща. Нею користуються і у наш час. Ним також був створений спеціальний прилад для написання літер і знаків; цей прилад з невеликими змінами дійшов до нашого часу.

Стівен Хокинг

Англійський математик і фізик С.Хокинг народився в 1942 році, в день 300-ліття з дня смерті Галілео Галілея. У 1959 році він поступив в Оксфордський університет, а в 1962 перейшов в Кембріджський університет, щоб вивчати космологію.

У ранньому віці лікарі поставили йому страшний діагноз – аміотрофічний боковий склероз. До 30 років Стівен опинився в інвалідному кріслі. Пізніше лікарі вимушені були видалити йому трахею, і він повністю втратив голосу. Для спілкування Стівен користується спеціальним комп'ютером. Пальцями правої руки він вибирає потрібні слова з тих, які висвічуються на дисплеї комп'ютера. Із слів формується речення, яке потім за командою вченого виголошується комп'ютерним синтезатором мови.

Хокинг надзвичайно популярний, серед його шанувальників колишній американський президент Біл клінтон. Хокинг з 1979 року очолює кафедру прикладної математики і теоретичної фізики Кембриджського університету, якою колись завідував сам Ісаак Ньютон. Студенти обожнюють слухати його дотепні лекції.

Всесвітню відомість і популярність Хокингу принесла його книга «Коротка історія часу», що вийшла в 1988 році. Книга без математичних формул і складних викладень популярною мовою пояснює читачеві теорію виникнення і розвитку Всесвіту в тому вигляді, як бачить її автор. Багато робіт Хокинга присвячено чорним дірам. Стівен Хокинг знаменитий своїми дослідженнями в області космології, теорії відносності, гравітації і квантової механіки, історії Всесвіту Він має 12 почесних ступенів, є членом Британського наукового Королівського товариства і Академії наук США. Наукові заслуги Стівена Хокинга відмічені безліччю премій, медалей і винагород.

На історичних прикладах ми бачимо, що люди з обмеженими можливостями можуть вести повноцінне життя. Але для цього вони потребують нашої допомоги,  уваги, дбайливого, душевного ставлення. Співіснування з людьми з обмеженими можливостями для багатьох стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх, дружніх відчуттів, фактично мірилом їхньої людяності.

Задля збереження, відновлення й популяризації в суспільстві історичних здобутків українського народу в боротьбі за свободу та незалежність, з метою виховання в громадян патріотизму, формування в молоді національної ідентичності, ушанування захисників української державності, а також з огляду на потребу поступової відмови від штучно нав’язаних українцям у радянський час дат, що не мають підґрунтя в історії українського державотворення,  президентом   України  П. Порошенком  установлено 14 жовтня  - День захисника України та скасовано 23 лютого - День захисника Вітчизни.

Президент України П.О.Порошенко з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості 14 жовтня 2014 року підписавУказ № 806/2014, яким в Україні встановлено свято — День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня. (Цим же актом! було скасовано Указ Президента України від 23 лютого 1999 року №202, яким встановлювався День захисника Вітчизни).

У Зверненні до народу 14 жовтня 2014 року Глава держави зазначив:

«Уже багато років поспіль 14 жовтня ми відзначаємо величне християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Упродовж століть воно набуло особливо важливого змісту, оскільки пов'язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, були переконані, що Свята Покрова охороняє їх, а Божу Матір вважали своєю заступницею. Тому у часи незалежності свято Покрови почало відзначатися ще і як День Українського козацтва. Під час Другої світової війни зародилася Українська повстанська армія як збройна сила проти гітлерівської окупації батьківських земель та більшовицької наруги над нашим народом.

Віддавшись під опіку Пресвятої Богородиці, вояки вважали свято Покрови днем створення легендарної визвольної армії. Переконаний, що радянські солдати також зверталися з молитвою до Господа та Святої Діви перед атакою на позиції фашистів.

Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами.

Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за незалежність і суверенітет держави, маємо бути гідними спадкоємцями духовний цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків.

Цим зумовлено моє рішення встановити День захисника України саме 14 жовтня, який має стати святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він має символізувати нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України. Вважаю, що на Покрову слід вшановувати пам’ять і тих, хто у різкі часи боронив нашу землю від ворога.

Тож складемо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором Український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військовослужбовців й оберігала їхні життя».

14 жовтня є особливим днем для українців, він поєднав у собі три значущих підстави вважати його святковим: релігійну, державну, ідеологічну.
Цього дня українці відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці -старовинне християнське свято, встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в Константинопольському Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покров і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті). Під час облоги Константинополя ворогами 910 року святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям міста та опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котре звичайно жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

У «Літописі Руському» йдеться про те, що Великий князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під покров Божої Матері (XI століття).

14 жовтня відзначається також День Українського козацтва. Це свято встановлено Указом Президента України від 07.08.1999 №966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Богородиця була заступницею козаків у походах, її зображення було вибите на хрестах, які вони носили. На Покрову козаки проводили загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Першу церкву на честь Покрови запорожці побудували в 1659 р. на Нортомлицькій Січі. За час існування Січей збудовано 13 церков Покрови Богородиці.

Козацьку традицію вшанування Богородиці перейняли захисники Української Народної Республіки.

У роки Другої світової війни, попри всю радянську атеїстичну пропаганду, багатоукраїнців - солдатів радянської армії перед боєм з нацистами зверталися до Господа та Діви Марії з молитвою про порятунок та перемогу.

14 жовтня 1942 року вважається днем створення Української повстанської армії,метою якої було звільнення України від німецького, польського та радянського панування задля відновлення незалежної держави. Воїни УПА обрали свято Покрови за день заснування, віддавшись під опіку Божої Матері. Українські повстанці, незважаючи на те, що не отримували жодної зовнішньої допомоги, лише за підтримки свого народу, продовжували боротьбу аж до кінця 50-х років XX століття. Слід зазначити, що діяльність УПА насправді не обмежувалась територією Галичини і Волині, як стверджувала і продовжує стверджувати московська пропаганда, а поширювалася на інші регіони України, особливо Правобережної.

Пресвята Богородиця й нині залишається заступницею усіх українських військових. Сучасна Українська армія від часу її створення в 1991 році на заміну радянським символам почала активно запроваджувати козацькі. На прапорах українських частин замість червоної зірки з’явилися козацькі хрести і національний герб - тризуб, а іменами козацьких полководців стали називати військові навчальні заклади і частини.

Через військову загрозу цілісності своєї держави з боку Російської Федерації українці нині часто згадують приклад звернення жителів Константинополя до Богородиці, самізвертаються з молитвою до Божої Матері з проханням покрити свої омофором наших воїнів, які героїчно відстоюють незалежність України.

У Конституції України вказано, що українська держава спирається «набагатовікову історію українського державотворення», а у Державному Гімні України є слова «І покажем, що ми браття козацького роду». Сучасна незалежна Україна - держава і народ - є нащадками Київської Русі, козацтва, збройних формувань УНР та ЗУНР, визвольного руху та тисячолітньої християнської традиції.

Слід зазначити, що патріотична спільнота країни в якості свята українських військових переважно відзначає 14 жовтня — Козацьку Покрову.

Саме з огляду на традиції та глибокий історичний зміст цього дня Президент України П.О.Порошенко вирішив встановити 14 жовтня свято - День захисника України.

 День захисника Вітчизни (23 лютого) в Україні офіційно встановлено як данина радянським часам. Однак, історія засвідчує, що це свято створено штучно, без жодних значних подій у цей день, виключно за волею партії та уряду СРСР.

Ідею святкувати 23 лютого як День Робітничо-селянської червоної армії (РСЧА)висловив у 1919 році голова Вищої військової інспекції РСЧА М.Подвойський на підставі річниці видання декрету про створення РСЧА - 28 січня 1918 року.

24 січня 1919 року Московською радою робочих, селянських і солдатських депутатів було прийнято рішення об’єднати День РСЧА з Днем Червоного подарунка (17 лютого) у пам’ять про збір населенням речей та спорядження для новоствореної Червоної армії. Однак, у 1919 році 17 лютого припало на понеділок, і свято перенесли на найближчу неділю - 23 лютого. Згодом у журналі «Військова думка і революція» було оголошено, що саме цього дня було створено першу червоноармійську частину, яка брала участь у боях на північно- західному напрямку. Хоча цю «першу червоноармійську частину» так і не знайшли. Справжнього розмаху набуло святкування п’ятої річниці створення РСЧА у 1923 році. Тоді й була встановлена офіційна назва свята - День Червоної армії та флоту (з 1949 року - День Радянської армії та флоту).

Новим змістом 23 лютого наповнив особисто Сталін, коли оголосив про перемоги над німецькою армією, начебто здобуті червоноармійцями цього дня під Псковом та Нарвою. Водночас, історики стверджують, що насправді «жодних боїв під Псковом і Нарвою 23 лютого 1918 року не було і бути не могло». Адже німецька армія того дня знаходилася за 55 км від Пскова і 170 км - від Нарви. Жодної згадки про бої в цих районах ані в радянських, ані в німецьких архівах не зафіксовано.

Отже, від самого встановлення свята тривав пошук приводів, які можна було б використовувати як підґрунтя для відзначення. Це призвело, зрештою, до того, щопідставою відзначення 23 лютого стала вигадана подія.

Відразу після створення Червона армія стала головною потугою у знищенні Української Народної Республіки та доклалася до комуністичних репресій на нашій землі. У 1918-1920 роках більшовицькі збройні загони, переважно сформовані в Росії, вели війну з армією УНР, жорстоко знищували тих, хто не поділяв погляди більшовиків, підтримував самостійність України або захищав Церкву, збройні сили залучалися до придушення повстанського руху у Центральній та Східній Україні.

Радянська армія протягом всього часу існування СРСР була опорою комуністичного режиму.

Десятки мільйонів жертв, розстріляна інтелігенція, зруйнована Церква, голодомори і переселення цілих народів, знищення національних культур, приниження людської гідності та свободи - це наслідки панування комуністів. Нескладні статистичні підрахунки показують, що майже половина сучасних українських родин так чи інакше зазнали комуністичних репресій.

Єдиною світлою сторінкою в історії Радянської армії є перемога над гітлерівською Німеччиною та її сателітами. У роки Другої світової війни радянські воїни разом із союзниками з Антигітлерівської коаліції врятували народи світу від нацизму. У лавах червоноармійців були мільйони українців, наших дідів та прадідів. Український народ зробив величезний внесок у перемогу над нацизмом та, водночас, став одним із найбільш постраждалих народів у роки Другої світової війни. Усього СРСР у роки війни втратив 16,2 млн. військовослужбовців, близько 4 млн. з них були вихідцями з України. 1,7 млн. мешканців України провернулися з Червоної армії інвалідами. За мужність, проявлену в боях, 2,5 млн. українців були нагороджені медалями та орденами, 2070 - удостоєні звання Героя! Радянського Союзу, зокрема 32 - двічі, а один - Іван Кожедуб - тричі. Також українці воювали з нацистами в радянських партизанських з’єднаннях, у лавах УПА, загонах французького, югославського, словацького опору. Близько 50 тис. українців брали участь у війні в лавах канадської, американської, австралійської, британської армій.

Однак, на заміну нацистській окупації Радянська армія не могла принести народам свободи, оскільки сама була знаряддям насильницького режиму.

1991 року Радянський Союз і комуністичний режим зазнали краху. Створення Збройних Сил України та збройних сил інших незалежних держав, що входили раніше до СРСР на правах республік, стало кінцем Радянської армії та флоту.

Втім сучасні збройні сили Російської Федерації цілком серйозно вважають себе правонаступниками Радянської армії. Радянська символіка й нині активно використовується російськими військовими. Культ радянської армій проглядається в діях і заявах керівництва РФ, провідних російських політичних, громадських і культурних діячів, пропагується в засобах масової інформації, літературі й кіно. У новостворюваному міфі кремлівської пропаганди про Другу | світову війну українцям відводилася роль молодшого брата, який зумів «визволитися з допомогою великого російського народу».

ВИСНОВКИ

1. 14 жовтня в нашій історії - це насамперед християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, яку українські воїни з давніх часів мали за свою покровительку. Ця датасимволізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: воїнів Київської Русі, козаків, учасників збройних формувань УНР та ЗУНР, українців, які у складі збройних сил СРСР та партизанських формувань захищали Батьківщину від фашистів, воїнів Української повстанської армії та нинішніх захисників України. Саме томуДень захисника України покликаний стати святом усіх сучасних воїнів та ветеранів, днем вшанування всіх, хто упродовж століть обороняв українську землю. Він має консолідувати українське суспільство навколо ідеї захисту незалежної та соборної України.

Президент України П.О. Порошенко (14 жовтня 2014 року): «Наші Збройні Сили, Національна гвардія, прикордонники, силовики заслужено, успадкували військову славу тих українців, які під час Другої світової захищали Вітчизну у лавах Червоної Армії. Захищати Вітчизну ми вчимося і на їхньому досвіді. Рівно як і на досвіді Війська Запорізького, січових стрільців і вояків УПА. І вже на власному героїчному досвіді Вітчизняної війни чотирнадцятого року».

Українці в умовах нинішньої агресії з боку держави-правонаступниці СРСР зуміли у надзвичайно короткий термін збудувати боєздатну армію, яка з гідністю проявила себе у боях на сході країни. Десятки тисяч українців стали на захист територіальної цілісності України. їх героїчна звитяга має бути гідно вшанована українським суспільством.

2. Водночас, вшановувати в Україні на державному рівні так званий День захисника Вітчизни (23 лютого) є негідним нашого народу. Цей день належить до основних свят у державі, що несе нині на українську землю війну, біль та страждання. Це вигадане свято імперії, із якою пов’язані багатомільйонні жертви нашого народу. Це свято радянського минулого, яке для українців має залишитися у минулому.

Разом з тим, це жодним чином не означає відмову від ушанування подвигівветеранів, які захищали Україну під час Другої світової війни, воїнів-афганців та учасників збройних конфліктів на території інших держав, ветеранів збройних сил. Ці люди були, є і надалі мають бути пошанованими державою та суспільством.